Спочатку стародавні римляни використовували косметичні засоби під час різноманітних ритуалів, але незабаром косметика стала невіддільною частиною повсякденного життя кожної жінки того часу. У багатіїв була можливість купувати дорогу імпортну косметику з Китаю та Німеччини, але менш забезпеченим людям доводилося задовольнятися дешевими аналогами.
Через низьку якість косметичної продукції макіяж доводилося періодично оновлювати, що було вкрай непрактично для бідних жінок. Багаті виходили з положення, використовуючи рабинь, завданням яких було стежити за зовнішнім виглядом господині та наносити косметику за потреби.
Обличчя
Як і більшість людей давнини, римляни віддавали перевагу вкрай блідій шкірі. Вони не були світлошкірими від природи, тому доводилося наносити на обличчя освітлювальні засоби, наприклад, крейду, білий мергель або отруйні свинцеві білила.
Очі та брови
Римлянам подобалися великі очі з довгими віями. Вони фарбували брови сурмою або сажею і домальовували їх до самого перенісся, адже в моді були майже зрощені брови.
На повіки дерев’яними, скляними або кістяними паличками наносили фарбу, виготовлену з шафрану, золи, сажі або сурми. Перед використанням палички занурювали у воду або олію. Також очі фарбували попелом троянди та фінікових кісточок.
Римляни користувалися різноколірними олівцями для повік: завдяки малахіту модниці надавали повікам зеленого кольору, лазуриту – блакитного.
Щоки та нігті
Римляни вважали, що рум’янець на щоках є ознакою доброго здоров’я. Жінки використовували мак, пелюстки троянд, червону крейду, алкану фарбувальну, фінікійський вермільйон (пігмент), крокодилячий гній, червону охру (вона була дорожчою, бо привозилася здалеку), сік шовковиці, винний осад, кіновар та свинцевий сурик (два останні дуже отруйні).
Догляд за шкірою
Римляни робили рослинні креми проти зморшок, сонячних опіків, веснянок і висипань. Для масок сочевицю, ячмінь, люпин, мед, фенхель, насіння орегано, глід і сік базиліка змішували з сіркою, різноманітними оліями та оцтом. Часто додавали рожеву есенцію та мірру. Іноді інгредієнтом косметичної маски міг стати навіть гній! Акне лікували сумішшю ячмінного борошна і вершкового масла, а з сонячними опіками боролися шляхом нанесення на пошкоджене місце крему зі слизом равликів.
Читайте також: Отруйний манікюр або токсини в лаку для нігтів
Парфумерія
Різноманітні парфуми були дуже популярні в Стародавньому Римі, адже приємний аромат вважали ознакою гарного здоров’я. Крім цього він приховував не найприємніший запах деяких косметичних інгредієнтів або не завжди митого тіла – розумний бонус, погодьтеся. Парфуми були доступні у вигляді рідин або мазей, їх виготовляли з квітів, листя і коріння різних рослин. Базою парфумів була особлива суміш onfacio, до її складу входили розмочені оливки й виноградний сік. Часто парфуми змішували з барвниками. Крім того, римлянки користувалися дезодорантами з галунів і пелюсток троянд або ірисів.
Волосся
Римляни носили перуки, щоб приховати сивину та пошкоджене волосся. За часів Імперії перуки виготовляли зі справжнього волосся: світле ввозили з Північної Європи, а темне – з Індії. Також серед римлян було популярно фарбувати волосся: освітлювати за допомогою деревних екстрактів і козячого жиру, додавати червоного відтінку, використовуючи хну, і надавати темного кольору сумішшю чорної сурми й тваринного жиру. Зробити волосся темнішим могло також листя кипариса в оцті та ясен із рожевою олією. Небажане волосся жінки зголювали й вискубували, користуючись смолою і пемзою.
Чоловіки та косметика
У Стародавньому Римі чоловіки, які використовували косметику, вважалися аморальними й жінкоподібними. Прийнятним було використання парфумів і депіляція. Багато чоловіків наносили на обличчя білу пудру, щоб пом’якшити риси. За імператора Коммода популярним і серед чоловіків було освітлення волосся.
